Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
Эээ, привет братишки! Моя жизнь полна кайфа и безбашенных приключений, поэтому садитесь поудобнее и готовьтесь к незабываемому путешествию в мир наркотической нирваны!
Все началось с закладок. Я всегда пользовался этими веществами, чтобы насладиться правильным кайфом. Знаешь, такой, что задирает крышу и заставляет забыть о всех проблемах. Ширяло, кекс, ганджубас - все это стало моими верными спутниками в этой безумной жизни.
Но в этот раз я решил попробовать что-то новое, что-то более экстремальное. Я решил приобрести кокаин. Поднялся телефон, набрал необходимые номера и через пару дней был готов к новому опыту.
Боялся, конечно, но тяга к экстазу и приключениям переборола все. Встретился с поставщиком, получил свою дозу, и почувствовал вкус настоящей свободы. Кикер кокаин оказался действительно мощным, заставив меня ощутить себя на взводе.
Но как-то не пошло у меня с работой. Использование таких сильных наркотиков оставалось в тайне для моих коллег. Я был уверен, что могу контролировать ситуацию и никто не заметит, что я находился на пике наркотического наслаждения.
Но ошибся я, братаны. Значит, однажды на работу пришел неуловимый сонливый кекс. Я был настолько опустошен, что моя работоспособность достигла заметного нуля. Любое движение, которое требовало хоть маленькой физической нагрузки, казалось невыполнимой задачей. Мозг вконец вырубился, а трепещущие руки никак не справлялись с простейшими задачами. Я ходил, как зомби, с оглядкой, совершенно не встраиваясь в рабочий процесс. Мне грозила уволка, но я не собирался легко сдаваться. Ведь настоящий гопник никогда не сдается!
Я постоянно должен был скрываться от начальства, чтобы никто не заметил признаков моего состояния. Используя таблетки, я пытался держать себя на плаву. Винт также помогал мне продлевать чувство эйфории, но его действие быстро проходило и оставляло меня в состоянии горького разочарования и усталости.
Но несмотря на все трудности, я не сдавался. Братва поддерживала меня, подкидывая новые закладки, чтобы я мог продержаться на работе. Но это было всего лишь временным решением, временным утешением в океане проблем.
Однако, мой темперамент и безудержное желание кайфа не остались незамеченными. И тогда настала эта роковая пятница, когда все вылилось из рук и я потерял свою последнюю возможность продолжить работу.
Не выдержал я, братцы. Ушел я с позором и безработным статусом. Моя жизнь рухнула, словно карточный домик. Но несмотря на все, я не жалею ни об одной минуте, проведенной в этом безумии. Ведь я был свободен, свободен от шаблонов и рамок обыденности.
Вот такая была моя история о том, как я купил кокаин и отрывался на работе пока не уволили. Жизнь наркомана гопника полна экстремальных эмоций и головокружительных ощущений. Но помните, братва, что такая жизнь имеет свою цену, и иногда она может быть слишком высока.